- нобілітет
- -у, ч.У Стародавньому Римі – привілейована замкнута правляча верхівка рабовласницького класу, представники якої обіймали всі вищі державні посади.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нобілітет
Смотреть что такое "нобілітет" в других словарях:
нобілітет — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
